Вспоминаю помаленьку
Домик наш и деревеньку,
Где грустили и любили.
Где не худо – бедно жили.
Там мы не были богаты.
Денег не было.Зарплаты
Ждали ,словно манну с неба.
Ели вдоволь...Мяса? Хлеба?
Так и жили.Пусть и худо.
Пусть,что было – и не чудо,
Но всё чаще я скучаю.
Деревеньку вспоминаю,
Где кругом тебе знакомо
Всё давно.Давно не ново,
Но о чём в краю далёком
Вспомнишь ,вздрогнешь ненароком.
Поглядишь вокруг...Красиво.
Словно в сказке,чудо – диво,
Но нет радости.Чужое.
Не знакомое...Родное
Пусть и косо,пусть и криво ,
Но всегда тобой любимо .
Февраль.2009.Н.Зимин.Woodland .
Комментарий автора: Поглядишь вокруг...Красиво .
Словно в сказке , чудо – диво .
Но нет радости .Чужое .
Не знакомое...Родное
Пусть и косо,пусть и криво ,
Но всегда тобой любимо .
Николай Зимин,
USA
Пишу стихи давно.О Боге и Христе начал писать год назад.Родом с Украины.Из маленького шахтерского городка Снежное на Донбассе,Донецкой области.Очень люблю писать стихи.Начал писать еще в детские годы,но по-настоящему занимаюсь этим 10 лет с перерывами.Много стихов мною утрачено при переезде в США.Многое ушло безвозвратно.А жаль.Писал очень неплохо...Очень люблю Тютчева,Блока,Есенина,Ахматову,Евтушенко,Рогозина...Судить вам.С уважением,Н.Зимин.г.Сакраменто.Калифорния. e-mail автора:Niktop1959@hotmail.com
Прочитано 3365 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Правдиво. Комментарий автора: Радион, спасибо.Мои корни - украинская деревня Дмитриевка, на Донбассе.Там - могилы моих предков.А здесь - пустота .Красиво,сыто,но не в набитом брюхе счастье человеческое. Я думаю ,я здесь лишний.А там уже чужой .Но сердце мое - там.Н. Зимин.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
